Чи готова Ваша дитина до школи?

    Одне з першочергових завдань сім’ї - забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Воно полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

    Значне місце у родинному вихованні має зайняти настроєність дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі - це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.

    Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

     

    Як визначити, чи готова дитина до навчання у школі?

    Проблема готовності дитини до шкільного навчання психологами та педагогами розглядається з різних аспектів.

    Батьки традиційно зводять цю проблему до оволодіння дитиною певними знаннями, уміннями та навичками (закладання певного обсягу знань з математики, вміння читати, писати друковані літери, мати елементарний лексичний запас з іноземної мови тощо) і майже ніколи не розглядають її комплексно, як розвиток інтелектуальної (розумової), емоційно-вольової, мотиваційної, комунікативної сфери особистості.

    Орієнтиром у розумінні й визначенні рівня готовності вашої дитини до навчання може бути карта - характеристика готовності, яку розроблено психологами О. Проскурою та Р. Овчаровою.

    У ній закладено три рівні готовності (високий, середній, низький), подано характеристику кожного рівня за основними параметрами шкільної зрілості:

    - психологічна та соціальна готовність;

    - розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій;

    - розвиток пізнавальної діяльності;

    - стан здоров’я;

    - готовність батьків (що, на нашу думку, відіграє не останню роль).

     

    Карта - характеристика готовності дитини до шкільного навчання

     

    1. Психологічна та соціальна готовність до школи. (Обведіть номер позиції, яка відповідає  рівню готовності вашої дитини).

     

    А. Бажання вчитись у школі.

    1. Дитина бажає вчитися.

    2. Особливого бажання вчитися не має.

    3. Вчитися не хоче.

     

    Б. Навчальна мотивація.

    1. Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання набуває самостійної привабливості.

    2. Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік навчання.

    3. Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не бачить.

     

    В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.

    1. Дитина легко вступає у контакт, правильно сприймає ситуацію, діє відповідно.

    2. Контакт та спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди правильна.

    3. Важко вступає в контакт, має ускладнення у спілкуванні, в розумінні ситуації.

     

    Г. Організованість поведінки.

    1. Поведінка організована.

    2. Недостатньо організована.

    3. Поведінка неорганізована.

     

    II. Розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій

    А. Фонематичний слух:

    1. Порушень у фонематичній (звуковій) будові мовлення немає, мовлення правильне, чітке.

    2. У звуковимові є окремі вади ( потрібна допомога логопеда).

    3. У звуковимові переважають порушення ( обов’язкові заняття з логопедом).

     

    Б. Дрібні м’язи руки.

    1. Рука розвинена добре, дитина впевнено володіє олівцем та ножицями.

    2. Рука розвинена недостатньо, є напруження під час роботи олівцем та ножицями.

    3. Рука розвинена погано.

     

    В. Просторова орієнтація, координація рухів.

    1. Дитина достатньо добре орієнтується у просторі, рухлива, рухи скоординовані.

    2. Є окремі ознаки недорозвиненості орієнтації у просторі та координації рухів.

    3. Орієнтація у просторі та координація погано розвинені, дитина малорухлива, незграбна.

     

    III. Розвиток пізнавальної діяльності

    Інтелектуальна готовність - це оволодіння найпростішими формами мислення (поняттями, судженнями); розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням); вона забезпечується розвитком допитливості, ініціативи, самостійності; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі).

    А. Рівень обізнаності.

    1. Уявлення дитини про світ достатньо розвинене та конкретне. Дитина може розповісти про свою країну, місто, пори року, про рослини та тварини.

    2. Уявлення обмежене безпосереднім оточенням.

    3. Знання навіть про безпосередньо навколишній світ обмежені, безсистемні.

     

    Б. Розвиток мовлення.

    1. Мовлення виразне, граматично правильне.

    2. Дитина має ускладнення у підборі слів, у передачі власних думок, мовлення недостатньо виразне.

     

    В. Пізнавальна активність та самостійність.

    1. Дитина активна, завдання виконує з інтересом, не потребує додаткових  зовнішніх стимулів.

    2. Недостатньо активна і самостійна, коло інтересів вузьке, потребує додаткових стимулів.

    3. Під час виконання завдань необхідна постійна додаткова стимуляція;. інтересу до навколишнього світу не виявляє, рівень активності й самостійності низький.

     

    Г. Сформованість інтелектуальних умінь (аналіз, порівняння, узагальнення, бачення закономірностей тощо).

    1. Дитина може визначати зміст ( навіть глибинний), аналізує, узагальнює, бачить і усвідомлює при порівнянні предметів і явищ відмінності, встановлює закономірні зв’язки.

    2. Завдання, що вимагають визначених умінь, виконує зі стимулюючою допомогою дорослого.

    3. Під час завдань дитина потребує навчальної допомоги і підказки, сприймає важко, самостійного переносу засвоєних засобів діяльності на виконання схожих завдань немає.

     

    Д. Контроль діяльності.

    1. Вміє зіставити результати діяльності з визначеною метою.

    2. Самостійно дитина не може побачити відповідність результату і меті.

    3. Результати діяльності зовсім не відповідають меті, що була поставлена. Але дитина цього не бачить.

     

    Е. Темп діяльності.

    1. Відповідає вимогам вікової групи: вкладається у визначений час.

    2. Нижчий за середні показники для певної групи.

    3. Набагато нижчий від визначеного ліміту. Виконується менше третини  обсягу.

    Увага! Якщо в певних параметрах ви визначили рівень дитини на позиції 2 чи 3, вам необхідно:

    1. Якомога раніше звернутися за спеціальною допомогою до психолога чи вчителя.

    2. Знайти фахівця ( вчителя ), краще психолога, який би професійно визначив рівень готовності вашої дитини до школи (саме в тому параметрі, де є відставання).

    3. Включити дитину в систематичну підготовку до школи (відвідування логопедичних занять, класів підготовки, центрів чи курсів психологічної адаптації до школи, які діють при всіх приватних закладах освіти, звернутися за індивідуальними консультаціями до вчителя, психолога). Самому зайнятися цим, керуючись спеціальною літературою.

    4. Не звинувачувати дитину, не залякувати її шкільним майбутнім, а переглянути і скорегувати ті умови, в яких виховується дитина, можливо, щось змінити у вашому спілкуванні з дитиною в родині.

     

    plakat20

    © 2013. School13, Kyiv, Potapova,3. All Rights Reserved.