Два Великодні та одна Пасха-Христос

    pasha-zahid-3981

    Чому християни Сходу і Заходу не відзначають найбільше свято разом.

    Що таке “пасхалія”.

    Перші християни почали відзначати це велике свято кожної неділі, без конкретної дати. Та з часом на перших соборах стали говорити про необхідність одної дати і окреме вшанування цього “Торжества над торжествами”. Але трудність полягала у тому, що не можна було встановити конкретної дати, коли це сталось, у який день. 

    Річ у тім, що Ісус був розіп’ятий перед єврейською Пасхою, а євреї живуть за місячним календарем, який не збігається із сонячним, на який орієнтуємось ми. Тож дата змінюється. Аби зберегти відповідність євангельській оповіді, треба було брати до уваги і цей календар. 

    До І Нікейського собору різні церкви мали різні способи обчислення дати Пасхи. На цьому Вселенському соборі, який відбувся 325 року, дійшли згоди святкувати Пасху так, як було прийнято в Александрійській церкві. 

    Правило визначає: “Великдень святкують першої неділі після весняного пов­ного місяця”. А весняний повний місяць – це перший повний місяць, що настав після дня весняного рівнодення. Таким чином, визначену дату Пасхи, а відтак і всіх перехідних свят літургійного року, називають “пасхалія”.

    Формулами це вираховується і складно, і просто водночас. В наукових обчисленнях датою рівнодення прийнято вважати 21 березня. Якщо повний місяць припадає на період до 21 березня, або ж на рівнодення, то треба чекати наступного повного місяця. І якщо повний місяць припадає на саму неділю, то лише наступна неділя є великодньою. (Наприклад: якщо 21 березня – рівнодення, а 22, в суботу, настає повний місяць, то неділя є великодньою. А може бути й так: 21березня – рівнодення, а повний місяць – аж за чотири тижні та ще й у неділю, тоді тільки наступна неділя великодня.) Таким чином пасхальний день може припадати не раніше як з 22 березня по 25 квітня за юліанським календарем (що в XX – XXI століттях відповідає періоду з 4 квітня по 8 травня за новим стилем). 

    Два календарі

    Проблема постала із запровадженням Папою Григорієм ХІІІ нового календаря, який усував розбіжності так званого юліанського календаря з астрономічним. Нині ця різниця становить 13 днів. Тому і Старий Новий рік ми святкуємо 14 січня, а Різдво не 25 грудня, як зазначено в календарі, а 7 січня. 

    Ця різниця має відношення й до дати весняного рівнодення, тож дата Пасхи в різні роки може суттєво чи несуттєво різнитися. (Порахували, що “західна” Пасха в 45% випадків буває на тиждень раніше “східної”; в 30% збігається, в 5% становить 4 тижні і в 20% – 5 тижнів. Різниці 2-3 тижні не буває.)

    Чия правда?

    Нині юліанським календарем послуговуються Українська, Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська православні церкви і Афон. Фінляндська православна церква перейшла на григоріанський календар разом із католиками. Інші церкви святкують Пасху та перехідні свята за старим стилем, а неперехідні – за новим.

    Є багато причин, з яких нам хотілося б, щоби всі християни святкували великі свята разом, особливо у нинішньому глобалізованому світі. Однак дійти згоди поки що не вдається, бо кожна сторона має свої аргументи. 

    Виглядає так, що західна пасхалія є значно точнішою за східну, якщо брати до уваги астрономічні розрахунки. Однак християнський Схід має певні заперечення, адже католицька Пасха часто збігається з юдейською або ж випадає раніше. Приміром, у 2005 році юдейську Пасху святкували 24 квітня, а католицьку – 27 березня; у 2008-му юдейська була 20 квітня, а католицька – 23 березня; в 2016 році юдейську відзначатимуть 23 квітня, а католицьку – 27 березня; в 2024-му юдейська припадає на 23 квітня, а католицька – на 31 березня, що суперечить постановам 

    І Вселенського собору і Святому Письму, адже Христос воскрес після юдейської Пасхи.

    Ще одним вагомим аргументом служить сходження в єрусалимському храмі Гробу Господнього у Великодню суботу благодатного вогню. 

    Нові способи вирішення проблеми

    Останніми десятиліттями, коли уже вдалося чимало зробити для порозуміння церков, питання єдиної дати Пасхи також не раз порушувалося. 1977 року Святий Престол звернувся до міжправославної зустрічі у Шамбезі з пропозицією встановити єдину фіксовану дату Пасхи, чого категорично не сприйняли Східні церкви. 

    Під час конференції в Алеппо (Сирія), яка відбулася з 5 по 10 березня 1997 року, представники великих християнських традицій висунули пропозицію, що дозволяє визначити спільну дату Пасхи, прийнятну для всього християнського світу. Згідно з цим проектом, церкви й далі дотримувалися б принципу Нікейського собору в обчисленні цієї дати, але спирались би на найточніші сучасні астрономічні дані та брали б за основу Єрусалимський меридіан, місце смерті та воскресіння Ісуса Христа. Крім того, було запропоновано щонайшвидше впроваджувати ті пропозиції в життя, насамперед намагатися здобути якнайбагатший досвід спільного святкування в ті роки, коли дати Великодня збігаються.

    Христос один!

    Наразі кожен залишається при своєму… А у відповідь на закиди нехристиян, ми пояснюємо, що для нас головне (і це справді так!) вшанувати Особу, пригадати і відзначити подію, подякувати, прославити Бога, об’єднатися в спільній молитві… І що не може бути ні дві Пасхи, ні два Різдва, бо Христос один! Він щодня народжується у нашому серці і щоразу воскресає в нас після покаяння та сповіді.

     

    ДО ТЕМИ

    А на Святій Землі – разом!

    Більшість католицьких громад Ізраїлю, Палестини, Йорданії та Кіпру в цьому році святкуватимуть Великдень не за західною, а за східною пасхалією. Тож на Святій Землі Великі дні розпочнуться 29 квітня – тоді ж, коли у православних та частини католиків східного обряду.

    Рішення про уніфікацію дати Великодня було ухвалене 15 жовтня минулого року на асамблеї католицьких єпископів-ординаріїв Святої Землі. У поточному році відзначати найголовніше християнське свято за александрійською пасхалією будуть “ad experimentum” всі католики регіону, окрім тих, що живуть у Єрусалимі та Вифлеємі, – вони поки що зберігають григоріанське числення. Торішнє рішення асамблеї єпископів припускає, що протягом двох років на александрійську пасхалію перейдуть всі католицькі громади латинського обряду на Святій Землі. Остаточне рішення з цього приводу буде ухвалене в 2015 році Ватиканом.

    Зі слів вікарія латинського Патріарха Єрусалима єпископа Шома, перехід на єдину пасхалію є найважливішим кроком у екуменічних відносинах та загальному свідченні християн. “Раніше представники різних конфесій з одного й того ж села жили кожен своїм власним церковним життям, – заявив патріарший вікарій. – Тепер вони будуть в одні й ті ж дні згадувати Страсті Христові та день Його славного Воскресіння. І це стане справжнім свідченням нашої єдності перед обличчям наших сусідів-нехристиян”. 

     

    Ольга Хворостовська
    http://www.lvivpost.net   

    © 2013. School13, Kyiv, Potapova,3. All Rights Reserved.